Літературна гра – одна із форм соціокультурної діяльності бібліотек та спілкування читачів і бібліотекарів, побудована на літературному матеріалі і з використанням ігрових, змагальних елементів; узагальнена назва ігрових засобів певних жанрів, які стимулюють читацьку активність та розвивають естетичний смак. Застосовується також у педагогічній практиці як дидактичний засіб літературного розвитку школярів та прищеплення навичок читання.

Мета Л. г. – формування та розвиток сталого інтересу до книги і читання, розширення читацького світогляду, виховання літературного смаку, виявлення та розвиток творчого потенціалу відвідувачів бібліотек. Участь у Л. г. розвиває ініціативу, логічне і нестандартне мислення, творчі здібності індивідів, формує їхні художні та естетичні смаки, стимулює читацький інтерес та читацьку самостійність, мотивує до вдумливого сприймання текстів, вчить творчо застосовувати набуті при цьому знання в повсякденному житті.

 У вітчизняних бібліотеках Л. г. застосовується від початку 1920-х років, на той час – як форма масової роботи з читачами, з метою пробудження інтересу до книжок. Особливістю Л. г. є те, що вона, за умови продуманої організації цього заходу, становить інтерес для читачів різних вікових категорій і з різним рівнем освіти, однак найчастіше використовується в практиці бібліотек, що працюють з дітьми, насамперед для молодшого шкільного віку.

За формою проведення літературні ігри можуть мати різні втілення: тільки словесні, такі, що поєднують слово і практичні дії, слово і наочність (реальні предмети).

Проведення Л. г. вимагає від її організаторів нешаблонного, творчого підходу, залежно від жанру, теми, сюжету літературного твору, поставленої мети гри. Тому у бібліотечній практиці існує багато різновидів Л. г. – вікторини, літературні подорожі, конкурси уважних і начитаних, літературні аукціони, бали, лото, лабіринти, квести, загадки і шаради, брейн-ринги, КВК і т. ін.

Літературні ігри поділяють на рольові (перевтілення читача в літературного персонажа) і інтелектуальні (в їх основі лежить процес «розгадування» літературного твору, його автора і персонажів).

Рольова гра є ефективним і наочним засобом моделювання взаємостосунків і життєвих ситуацій через призму літературного сюжету. Учасники гри діють від імені автора книги чи персонажа твору, тобто виконують певну роль. Перипетії гри, її сюжетні лінії, дії персонажів виносяться на суд інших учасників соціокультурного заходу, стають предметом загального розбору між організаторами гри, акторами і глядачами. У процесі рольових ігор-обговорень можливе аналізування як одного, так і кількох творів.

Інтелектуальна гра  – це  змагання гравців, де успіх досягається завдяки рівню їхнього інтелекту, розумових здібностей, начитаності, пам’яті, умінню нестандартно мислити. Зазвичай, у таких іграх учасники дають усні відповіді на запитання, виконують завдання різних рівнів складності.

Л. г. може бути як самостійним заходом, так і складовою інших комплексних форм соціокультурної діяльності. Л. г. зазвичай завершує певний етап роботи з користувачами, коли вони вже прочитали книжки, рекомендовані бібліотекарем або вчителем.

Методика підготовки типової Л. г. передбачає:

• визначення теми, виду та форми гри, формулювання мети та завдань залежно від заздалегідь визначеної аудиторії;
• розроблення умов та правил гри, складання ігрових завдань, підготовка сценарію;
• добір інформаційного забезпечення (оформлення книжкової виставки, підготовка огляду літератури і т. ін.), виготовлення роздаткового матеріалу, реквізиту;
• організація ігрового простору;
• оформлення афіш та оголошення для глядачів;
• формування складу журі.

Перед початком Л. г. ведучий чітко оголошує правила і умови гри, черговість відповідей, ліміт часу на їх обдумування. Доцільно використовувати неголосний музичний супровід для створення святкової, розважальної атмосфери.

З метою заохочення учасників і переможців Л. г. використовують призи і відзнаки (дипломи, грамоти), а її  результати оприлюднюють на бібліотечних плакатах, на сайтах, у блогах і т. ін.

 

 

Гра, як життєво необхідна потреба дитини, засіб її саморозвитку та становлення особистості : тези доп. наук.-практ. семінару «Гра і дитинство». – Миколаїв, 1997. – 189 с.;

Соколянська С. О. Потенціал ігрової діяльності у становленні особистості юного читача / С. О. Соколянська // Вісн. Кн. палати. – 2003. – № 4. – С. 21–24;

Долбенко, Т. О. Розвиток художнього смаку та кола читання для розширення пізнавальної діяльності дітей / Т. О. Долбенко // Вісн. Кн. палати. – 2004. – № 1. – С. 32–35;

Соколянська С. О. Гуманістичний підхід до ігрової діяльності дитини як читача / С. О. Соколянська // Вісн. Кн. палати. – 2005. – № 8. – С. 37–39;

Розміровська О. Літературно-краєзнавчий квест, або Як козаки до Херсона повернулися // О. Розміровська  // Світ дитячих бібліотек. – 2010. – № 3. – С. 27–28.

Шуляк С. О. Використання сучасних ігрових форм у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні читачів дитячих бібліотек / С. О. Шуляк // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Сер. : Педагогіка. – 2010. – Т. 144, Вип. 131. – С. 101–105;

Кондрашкина Е. В.  Массовое библиотечное обслуживание : учебно-практическое пособие / Е. В. Кондрашкина. – Москва : Литера, 2012. – 176 с.;

Печена А. В. До становлення масової роботи вітчизняних бібліотек: суспільно-історичний аспект / А. В. Печена // Вісник Харківської державної академії культури. – 2011. – Вип. 34. – С. 156– 163;

Грабар Н. Комунікативні властивості гри в процесі взаємодії з читачами в бібліотеці вищого навчального закладу / Н. Грабар // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 1. – С. 14–17;

Лепілкіна О. Г. Квест як форма масової роботи у бібліотеці / О. Г. Ліпілкіна // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 1. – С. 19–20.

 

––––––––––––––––––

Ковальчук Ю. Організація квестів у бібліотеці

Інтерактивна літературна гра «Дозвілля з користю» в універсальній публічній бібліотеці №11